Виховна робота

Виховний процес у школі

Основні завдання:

1.                Гуманізація виховного процесу, що вира­жається у створенні умов для всебічного розвитку особистості, спонукання її до са­моаналізу, самооцінки, саморозвитку, само­виховання.

2.                Підтримка та укріплення шкільних тра­дицій, що сприяють створенню загально- шкільного колективу та прикрашають його життя.

3.                Удосконалення методичної майстерності класного керівника, спроможного компе­тентно і з повною віддачею займатися здій­сненням виховної діяльності та ефективно вирішувати питання виховання школярів.

4.                Розвиток учнівського самоврядування, його роль у НВП.

У вихованні вся справа в тому, хто вихователь. 

                                                               Д. Писарев

Ми живемо в неспокійний час –  час великих роздумів та сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працювати по-новому: по-новому будувати процес навчання та виховання, по-новому шукати шляхи вирішення проблем.Результативність виховного процесу в значній мірі залежить від організації методичної роботи з класним керівником. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж іще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім’ї? Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька.

К.Д.Ушинський писав: «Найголовнішим у вихованні має бути особистість безпосереднього вихователя, який віч-на-віч знаходиться з учнями. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку не можна замінити ні підручниками ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень. Важливе значення має дух закладу, але цей дух живе не серед стін, не на папері, а в характері більшості вчителів і від них переходить в характер вихованців». Вдумуючись в ці слова переконуєшся в тому, що насправді саме від класного керівника залежить яким буде клас, яка думка в оточуючих складеться про вихованців. Приклад учителя у вихованні дітей важко переоцінити, тому не можна відривати професійну майстерність вихователя від його особистості. Перше і друге необхідно розглядати в їх нерозривній єдності віддаючи перевагу духовності і культурі педагога.

Концепція виховної роботи школи.

 Національний аспект виховання.

 Національне виховання покликано зберегти систему поглядів, переконань, звичаїв, традицій культурно-історичної спадщини нації. Головними складовими національного ас­пекту виховання є громадське та патріотичне виховання.

За­вданнями національного вихо­вання є:

•  формування національних цінностей, світоглядних позицій, ідеалів українського народу засо­бами фольклору, етнографічних свят і вечорів;

•  виховання поваги до ук­раїнських традицій, звичаїв, куль­тури, державної мови;

•  залучення до виховного про­цесу батьків та родичів, представ­ників громадськості;

•  дотримання народних зви­чаїв, обрядів.

 Інтелектуальний аспект виховання.

Метою інтелектуального виховання є розумовий розвиток

і формування провідних типів мислення учнів. Для підготовки учнів  до роботи в сучасному науково-техногенному світі в  вирішується комплекс завдань:

•  накопичення учнями фонду специфічних знань (термінологія, поняття, символи, закономірності) як бази для розумової діяльності;

•  оволодіння основними розу­мовими операціями (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, уза­гальнення, систематизація);

•  формування інтелектуальних умінь (слухати й чути, дивитися й бачити, висловлювати думки, працювати з джерелами інфор­мації);

•  виховування інтелігент­ності.

 Морально-етичний аспект виховання.

Морально-етичне виховання спрямоване на формування мо­ральної зрілості особистості — потреб, мотивів і способів діяль­ності. Завданнями морально-етичного виховання в школі  є:

•  формування в учнів мораль­них цінностей, поглядів і пере­конань;

•  відновлення духовності че­рез повернення моральних норм;

•  виховання моральних по­чуттів;

•  вироблення навичок і звичок моральної поведінки, які б стали потребою та реалізувалися в будь-якій ситуації та умовах.

Морально-етичне виховання має забезпечити формування в учнів такої системи моральних цінностей:

•  абсолютно вічні цінності — загальнолюдські цінності, що ма­ють універсальне значення та не­обмежену сферу застосування  (доброта, любов, чесність, гід­ність, справедливість);

•  національні цінності (патріо­тизм, почуття національної гідності, бережливе ставлення до рідної землі, історична пам'ять тощо);

•  громадянські цінності (права і свободи людини, обов'язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, повага до закону);

•  цінності школяра (готовність захищати слаб­ших, турбуватися про молодших тощо);

•  сімейні цінності—моральні основи життя сім'ї, стосунки по­колінь, закони подружньої вір­ності, вірності в коханні, піклу­вання про дітей, любов до батьків, пам'ять про предків;

•  цінності особистого життя, які мають значення, насамперед, для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, стиль приватного життя (поміркованість та стриманість, працьовитість, добропорядність).

 Правовий аспект виховання.

Метою правового виховання в школі  є формування громадянина України на конкретній історичній і національно-державній основі. Пріоритетними завданнями ста­новлення громадянина є:

•  виховання у ліцеїстів поваги до Конституції, законів України, національної символіки;

•  виховання глибокого усві­домлення взаємозв'язку між пра­вами людини та її громадською відповідальністю, що становить правову культуру особистості;

•  вивчення Конституції, прав і обов'язків громадян України, законів і норм співжиття у сус­пільстві.

 Громадянський аспект виховання.

Громадянське виховання — процес формування громадянсь­кості як інтегрованої якості осо­бистості, що дає людині мож­ливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.

Грома­дянське виховання в школі вклю­чає такі складові:

• виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу;

• розвиток патріотизму учнів;

•  формування культури міжет­нічних відносин;

•  виховання творчого став­лення до вирішення проблем Віт­чизни;

•  формування правосвідомості учнів (усвідомлення своїх прав, свобод, обов'язків, ставлення до закону, державної влади);

•  формування культури по­ведінки;

• розвиток в учнів мотивації до праці.

 Художньо-естетичний аспект выховання.

Змістом художньо-естетичного виховання школярів  є формування в них загальної культури, естетич­них навичок, тому його основні завдання:

• розвиток уміння відрізнити прекрасне в повсякденному житті, цінувати його у вчинках людей;

•  прищеплення любові до краси рідної природи, до витворів мистецтва, живо­пису, літератури та здібностей і талантів;

• забезпечення умов для їхньої творчої практичної діяльності;

•  оволодіння ліцеїстами цін­ностями та знаннями в галузі сві­тового й народного мистецтва, му­зики, архітектури, усної народної творчості.

 Фізичний аспект виховання.

З метою забезпечення фізич­ного розвитку та комфортного самопочуття кожного учня у навчально-виховному процесі вирішуються такі завдання:

•  формування навичок подо­лання фізичної і психологічної втоми;

• створення умов для повно­цінного відпочинку, формування вмінь відпочивати;

•  залучення учнів до занять фізкультурою та спортом;

• виховання свідомого став­лення до свого здоров'я і здоров'я оточуючих людей як вищої со­ціальної цінності;

•  формування гігієнічних на­вичок та навичок здорового спо­собу життя, збереження і покра­щення фізичного й психічного здоров'я;

• удосконалення психічної підготовки учнів до активного життя;

• вироблення навичок фізич­ного самовдосконалення і самозагартування.

Екологічний аспект виховання.

Метою екологічного вихо­вання є формування екологічної культури вихованців  як форми ре­гуляції взаємодії людини з при­родою. Вона досягається шляхом вирішення таких завдань:

• виховання розуміння сучас­них проблем навколишнього се­редовища й усвідомлення їхньої актуальності для всього людства, своєї країни і рідного краю;

• формування почуття відпові­дальності за стан навколишнього середовища на національному і глобальному рівнях;

• розуміння цінності при­роди як національного багатства країни;

•  формування знань та вмінь дослідницького характеру, спря­мованих на розвиток творчої і ді­лової активності при розв'язанні екологічних проблем, життєвих ситуацій;

• оволодіння учнями нор­мами екологічно грамотної по­ведінки;

•  залучення учнів до актив­ної природоохоронної діяльності на основі набутих

 Трудовий аспект виховання

Трудове виховання в ліцеї спрямоване на формування пра­целюбної особистості, цивілізова­ного господаря, який свідомо ста­виться до праці як вищої цінності людини і суспільства в умовах ринкових відносин. Завданнями трудового виховання в школі є:

• формування в учнів ро­зуміння загальних основ сучас­ного виробництва;

•  виховання свідомої життєвої потреби до трудової активності, ініціативи;

•  виховання дисциплінова­ності, організованості, береж­ливого ставлення до природних багатств.

 Економічний аспект виховання

Метою економічного вихо­вання учнів  є формування їхнього нового економічного мислення та свідомості, готов­ності діяти творчо, застосовувати отримані знання на практиці. Ця мета реалізується через виконання такихзавдань:

• освоєння учнями через рольові ігри економічних ролей і позицій у сучасному світі;

•  озброєння учнів теоретич­ними знаннями, практичними вміннями культури праці, розви­ток здібностей до певного виду діяльності;

• виховання особливих рис характеру: самоорганізації, лідер­ства, бережливості, ініціативності, діловитості, дисциплінованості, бачення перспективи;

• формування підприємниць­кої компетентності та культури;

• вироблення чіткого уявлення про наукові закономірності ринко­вих відносин;

• виховання розумових по­треб, формування здібності спів­відносити власні потреби з ма­теріальними можливостями;

•  виховання свідомого став­лення до вибору майбутньої про­фесії в умовах ринкових відносин;

• навчання партнерству, умінню працювати в колективі.