Сутність соціального партнерства та його роль в системі сучасної освіти

"Школа соціального партнерства"

ВСТУП

  Суспільство, у тому числі й найбільш активна його частина, яка розбудовує місцеве територіальне самоврядування, не досить значну увагу приділяє  розвитку  партнерських відносин  з освітою.

Однак, навчальні заклади, шукаючи ефективні методи і технології подальшого власного розвитку, вже частіше опановують нову для себе роль - агента змін у місцевій громаді й суспільстві та поширюють практику соціальної активності.

Соціальне партнерство сьогодні – це принципова необхідність, бо очевидно, що успішно розвивається той навчальний заклад, який відкритий для співпраці, швидше реагує на суспільні зміни, шукає нові ресурси для просування вперед.

Розвиток соціального партнерства – передумова виходу закладу на якісно новий рівень культурних, соціальних, політичних взаємин із громадськими організаціями та органами державної влади і місцевого самоврядування, а також суттєвий чинник підвищення ефективності освітніх послуг у навчальному закладі.

Концепція партнерства навчального закладу передбачає здійснення постійного пошуку нових ресурсів для задоволення освітніх потреб учнів та їх батьків, запровадження інновацій; розробку проектів, програм, що враховують інтереси закладу і є корисними для соціального розвитку партнерів.

   Освіта, як соціальний інститут і процес формування образу майбутніх поколінь, будучи справою як державною, суспільною, так і особистого життя, за визначенням, припускає наявність механізмів, що дозволяють кожному брати участь в його цілепокладанні і оцінці результатів.

  Проблеми і завдання освіти повинні вирішуватися державою, педагогічним співтовариством і широкою громадськістю в процесі широкого обміну думками і сумісному виробленню правил визнання або невизнанні домагань на істинність. В Законі «Про освіту» державно-громадський характер освіти практикується як потенційна можливість громадськості формулювати свою власну думку, осмислювати освітню політику і формувати плюралістичне, а не уніфіковане поле думок і думок відносно актуальних проблем розвитку освіти.

  Саме у суспільному характері освітньої політики і публічному діалозі її суб'єктів полягає противага тотальності приватного інтересу і диктаторським устремлінням державної частини освітньої влади всіх рівнів. Подолання відчуження батьків від школи і школи від суспільства, від тих рішень, які приймаються владними структурами,  може бути здійснено через ефективне включення основних суб'єктів освітньої практики в освітню політику.

Актуальність проблеми

Державні стандарти загальної середньої освіти вимагають нової технології організації освітнього процесу. Досягнення стандартів нового покоління неможливе без учителя нового покоління. Вчитель повинен забезпечити умови для розвитку та соціалізації дітей та молоді. Проблема соціального партнерства в умовах інформаційного суспільства важлива не лише для окремого навчального закладу, а й для міста, області, країни.

Проблема дослідження:

Який механізм взаємодії соціальних партнерів в умовах інформаційного суспільства орієнтований на підвищення мотивації навчання та розвиток пізнавального інтересу учнів?

Рішення даної проблеми можливе при залученні всіх учасників соціуму (дитячі садки, центри дитячої та юнацької творчості, підприємства міста і т.д. ) у процес становлення особистості в тісній взаємодії з сім'єю, допомогою цілеспрямованої спільної діяльності.

Значущість соціального партнерства для школи:

·        забезпечить підвищення якості освіти, підвищення професійної майстерності на основі практичного оволодіння методологією, використання Інтернет у навчальних цілях;

·        сформує особистість, готову до адаптації в сучасних соціально-економічних умовах, підвищить якість культури управління і взаємодії з соціумом через систему проектної діяльності, матиме позитивний вплив на розвиток системи соціального партнерства як складової частини громадського управління школою;

·     поповниться методичний фонд: пакет нормативних та методичних матеріалів з соціального партнерства, пакет діагностичного інструментарію, педагогічні розробки, соціальні проекти суб'єктів освітнього процесу та інші продукти інноваційної освітньої діяльності;

·     будуть сформовані передумови для Інтернет-взаємодії як засобу розвитку творчої особистості;

·     спільні заходи у формі Ярмарки соціальних і культурних проектів стануть стимулом у розвитку освітніх установ.

Головна ідея:

·        ідея розвитку соціального партнерства;

·        ідея Інтернет-взаємодії;

·        ідея розвитку пізнавального інтересу учнів;

·        ідея самореалізації суб'єктів освітнього процесу;

·        ідея організації соціального та освітнього простору.

Мета дослідження: розкрити сутність  соціального партнерства  в освіті,  обґрунтувати  роль соціального партнерства, як механізму компетентного підходу у  добровільному пошуку консенсусу при вирішенні виникаючих проблем.

Об'єкт дослідження: процес взаємодії соціальних партнерів в умовах інформаційного суспільства.

Предмет дослідження : механізм взаємодії соціальних партнерів, зміст, засоби, орієнтовані на підвищення мотивації навчання, розвиток пізнавального інтересу учнів і соціалізацію суб'єктів взаємодії інформаційного суспільства.

Педагогічна мета: розвивати творчі здібності особистості, що сприяють росту мотивації до освіти та самоосвіти, на ідеях виховання громадянина і патріота України, малої батьківщини, що реалізує себе в інформаційному суспільстві.

Гіпотеза:

Розвиток і соціалізація суб'єктів взаємодії в умовах інформаційного суспільства дасть змогу досягти високої якості освіти за умови :

1. Встановлено змістовну взаємодію з соціальними партнерами та визначено її

механізм.

2. Розвинена інформаційна та методологічна компетентність суб'єктів освітнього

процесу.

3. Оновлено зміст освіти відповідно до запитів суспільства.

4. Організовано психолого-педагогічний супровід суб'єктів освітнього процесу (учень- учитель-батьки).

5. Створено систему демократичного управління школою.

Методи дослідження: теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, методи емпіричного дослідження: спостереження, інтерв'ювання, соціологічне опитування, узагальнення і класифікація отриманих даних, моделювання.

Критерії оцінки очікуваних результатів:

·        зростання пізнавального інтересу учнів до навчання;

·        підвищення мотивації учнів до саморозвитку, самовиховання, самоактуалізації, самовизначення, самореалізації;

·        зростання якості освіти;

·        розвиток особистісних якостей учнів;

·        сформованість навичок здорового способу життя;

·        самовизначення випускників школи;

·        адаптація випускника школи до сучасних соціально-економічних умов; з реалізації мети експерименту (управлінської):

·        впровадження проектних та інформаційних технологій у навчально-виховний процес;

·        підвищення мотивації учнів, педагогів, батьків до взаємодії;

·        підвищення методичної, методологічної та інформаційної культури педагогів;

·        наявність умов для реалізації здібностей учнів;

·        розширення соціального партнерства;

·        задоволення потреб населення в новій якості освітніх послуг;

·        зміцнення змістовної взаємодії сім'ї та школи;

·        створений механізм взаємодії школи соціального партнерства, що дозволяє перейти в режим державно-громадського управління школою.

Завдання дослідження:

1 . Розробити та реалізувати соціально значущі проекти із залученням усіх суб'єктів освітнього процесу.

2 . Апробувати нові засоби розвитку та соціалізації суб'єктів взаємодії в мережі Інтернет (сайт, дистанційне навчання, освітній портал, дитячо-дорослі спільноти та ін.)

В час коли в суспільстві вирішується багато проблем які виникають з молоддю, шкільна освіта направлена на всебічний розвиток дитини- формування креативної особистості-особистості яка реалізує, знайде себе у суспільстві. Саме тому актуальною формою  роботи школи стає впровадження соціального партнерства для розвитку інноваційної особистості учня. 

РОЗДІЛ I. СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА ТА ЙОГО РОЛЬ В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

1.1.         Визначення поняття соціального партнерства. Модель побудови соціального партнерства.

Соціальне партнерство — це система взаємозв'язків між найманими працівниками, трудовими колективами, професійними спілками — з одного боку, роботодавцями та їх об'єднаннями — з другого, і державою та органами місцевого самоврядування — з третього, їхніми представниками та спільно створеними органами з регулювання соціально-трудових відносин, які полягають у взаємних консультаціях, переговорах і примирних процедурах на взаємоузгоджених принципах з метою дотримання прав та інтересів працівників, роботодавців і держави.

Суть соціального партнерства полягає в тому, що це специфічний вид громадських відносин між різними соціальними групами, прошарками й класами, які мають суттєво відмінні соціально-економічні й політичні інтереси. Ці різні інтереси не можуть стати однаковими, проте можливе їх поєднання, забезпечення певного балансу їхньої реалізації.

Соціальне партнерство одночасно є і результатом, і активним чинником формування громадянського суспільства, в якому різні соціальні групи, прошарки і класи зі своїми специфічними інтересами створюють свої організації, через які формують стійку соціальну спільноту, що забезпечує соціальну та політичну стабільність в суспільстві. Соціальне партнерство уособлює собою відмову від будь-яких насильницьких, революційних методів вирішення соціальних протиріч і орієнтацію на еволюційний шлях розвитку суспільства. Соціальне партнерство заперечує диктатуру будь-якої особи, групи, класу і утверджує суспільний договір, угоду між членами суспільства як основу оптимальної реалізації прав і інтересів різних соціальних груп, прошарків, класів.

Реалізується соціальне партнерство через систему взаємних консультацій, переговорів, угод на державному, галузевому, територіальному рівнях, укладання колективних договорів на підприємствах або у їхніх підрозділах, укладання індивідуальних трудових контрактів між роботодавцем та працівником, а також через систему вирішення трудових спорів, узгодження й захисту інтересів сторін.

Соціальне партнерство в освіті – це партнерство, яке ініціює система освіти як особлива сфера соціального життя, що робить  внесок у становлення громадянського суспільства. Соціальне партнерство дозволяє змінювати, проектувати, апробовувати та встановлювати нові суспільно значимі функції системи освіти.  

Основна мета навчального закладу щодо організації ефективного співробітництва - це забезпечення відкритості закладу його соціокультурному довкіллю; розвиток партнерської взаємодії з  різними соціальними інституціями у навчанні, вихованні та соціалізації учнів.

Завдання, що стоять перед педагогічним колективом школи: налагодити взаємовигідну співпрацю закладу з органами державної влади і місцевого самоврядування, громадськими організаціями, загальноосвітніми навчальними закладами міста; гармонізувати виховні впливи різних суб’єктів створити превентивний виховний простір.                                              

 Основні напрямки організації соціального партнерства школи:

-       проведення взаємного обміну інформацією;

-       узгодження планів, заходів і сфер спільної діяльності, способів визначення її ефективності з потенційними організаціями – партнерами закладу;

-       залучення фахівців підприємств, установ та організацій – партнерів до проведення профорієнтаційної і рекламної роботи;

-       впровадження спільних програм і проектів;

-       участь в організації соціальної практики учнів;

-       проведення PR-акцій з проблематики соціального партнерства.

Модель побудови соціального партнерства

Модель побудови соціального партнерства включає наступні компоненти: принципи, форми та методи, шляхи та засоби реалізації. Розглянемо кожен з них.

Принцип партнерства ґрунтується на тому що, тільки в таких умовах якнайповніше створюються можливості для реалізації суспільно-значущих ініціатив.

Принцип варіативності передбачає багатогранність та допустимість змінюваності соціальних взаємодій між школою та її партнерами.

Принцип поєднаності розкриває наявність ірраціональних соціальних взаємодій при об’єднанні розрізнених автономних властивостей і мотивів у єдину цілісність.

Принцип різноспрямованої активності включає можливість багатоваріантності форм, методів, засобів та шляхів взаємодії школи з партнерами.

Діяльність школи в рамках комерційного сектора націлена, перш за все, на виробництво і обмін товарів, послуг, створення матеріальної бази школи, що дозволяє забезпечити якісну педагогічну діяльність, створення умов для громадської освіти учнів. Бізнес представляє добродійні пожертвування для вирішення суспільно значущих проблем мікрорайону.

         Школа в рамках спільної діяльності з некомерційним сектором вирішує завдання самоорганізації людей для сумісного і самостійного вирішення загальних проблем, забезпечення своїх інтересів. Некомерційні організації пропонують нові ідеї і рішення, привертають до роботи добровольців. Суспільні об'єднання виражають інтереси певних груп населення, з якими співробітничає школа: молодь, пенсіонери, асоціація випускників школи та ін. Вони висувають нові ціннісні орієнтації: екологічний рух, правозахисний рух. Суспільні об'єднання формують і організовують унікальний ресурс – соціальні ініціативи громадян. Ці об'єднання діють гнучко, ефективно, «людяно», вони «озвучують» потреби громадян, зазвичай першими формулюючи соціальну проблему.

Школа разом з місцевим самоврядуванням, яке в рамках своїх повноважень забезпечує можливість найбільш ефективного рішення соціальних проблем, забезпечує реалізацію конкретних проектів свого мікрорайону, вирішення питань якості життя.

Однією із суттєвих умов партнерства школи й соціальних організацій є дотримання таких принципів:

·        визнання корисності;

·        повага партнерів (бажання ділитися знаннями, навичками, персоналом, ресурсами);

·        аналіз спільної діяльності (відкритість, звітність, доступність);

·        відповідальність.

Всі проблеми розвитку школи спільно зі соціальними партнерами вирішуються згідно існуючої нормативно-правової бази МОН, Статуту, Положень, Правил, Інструкцій, Наказів, Договорів про сумісну співпрацю з окремих питань в освіті.

Управління співпрацею адміністрацією школи здійснюється за принципами:

·        адаптивність управління;

·         прогностичність;

·        орієнтація на розвиток, інноваційність, творчість;

·        демократичність управління;

·        особистісно орієнтована спрямованість;

·        індивідуальний підхід: гнучкість, мобільність.

Місія школи у співпраці з соціальними партнерами, перспективні напрями, цілі її розвитку полягають в тому, щоб через систему заходів формувати у молоді ключові компетентності, перетворитись на освітній, культурний центр території обслуговування школою, тим самим створюючи великий спектр послуг для дітей, молоді, сімей.

1.2.         Соціальне партнерство з батьками, піклувальною радою

        Покращення діяльності школи ми бачимо у спільній роботі з батьківською громадськістю. Співдружність із сім’єю набуває нового педагогічного змісту. Спільна соціально значуща діяльність збагачує родинні стосунки, дає змогу батькам краще пізнати своїх дітей, підвищує психолого-педагогічну компетентність батьків, запобігає конфліктним ситуаціям і непорозумінням, що виникають у родині через обмеженість спілкування. Здатність педагогів спільно з дітьми та їхніми батьками планувати, здійснювати й оцінювати навчально-виховний процес сприяє оптимізації цього процесу та створює атмосферу довіри і зацікавленості.

Спільна діяльність педагогів і батьків має на меті не стільки дати останні відповідні знання, навчити практично застосовувати їх у вихованні дітей, скільки сприяти оптимізації процесу формування творчої особистості дитини, розкриттю необмежених можливостей більш раннього і плідного її гармонійного розвитку.

Важливе завдання педагогічного колективу полягає у тому, щоб створити у батьків правильне уявлення про навчальний заклад, показати, яке широке поле творчої діяльності пропонує той чи інший його гурток, якими достоїнствами і професійними якостями володіють педагоги, до якого рівня здатні розвинути творчі здібності дітей.

Форми роботи з батьками :

1.      Вечори, присвячені батькам. Вони проводяться, як правило, з ініціативи дітей. Форма їх проведення залежить від традицій, що склалися, від змісту трудової діяльності батьків.

2.      Діяльності шкільних гуртків. Мета вечора: пробудити у дітей вдячність, любов і повагу до батьків і спрямувати силу батьківського прикладу на утвердження в сім'ї гуманізму, працьовитості, громадянськості.

3.      Консультація – це ефективна групова і індивідуальна форма взаємодії учителя з батьками. Вони можуть проводитися на запрошення педагога або з ініціативи самих батьків.

4. Важливим фактом зближення з батьками може стати спільна робота по підготовці до виставок дитячих робіт або творчих звітів, спільні поїздки до інших міст, участь батьків у вечорах запитань і відповідей на різні теми. Батьки і діти спільно готуються до колективної розмови або дискусії.

Така спільна робота дітей, батьків і педагогів          є водночас і засобом духовного взаємозбагачення, сприяє виробленню правильної позиції у взаємостосунках.

Завдання педагога – вибудувати перспективу такого співробітництва, заохочувати батьківське самоуправління, знайти механізм зближення з батьками у досягненні головної педагогічної мети – всебічного і гармонійного розвитку особистості вихованця. Ефект взаємодії значно зростає, якщо педагоги не сприймають вихованців тільки як об'єкт свого впливу, а бачать у них партнерів по спільній роботі.

Намагання вчителів у тісному контакті з дітьми та їхніми батьками планувати, здійснювати і оцінювати освітньо – виховний процес, створювати обстановку довіри та  спільної зацікавленості, сприяє оптимізації цього процесу.

Рекомендації для класних керівників:

Головні соціальні партнери класного керівника - батьки дітей, що навчаються в класі, а також представники різних установ та організацій, які беруть участь в реалізації виховних заходів.

1. Класним керівникам необхідно кожен навчальний рік, через дітей або на перших батьківських зборах, просити батьків заповнити прикладену анкету. За підсумками заповнення скласти «банк» соціальних партнерів школи з батьків, які можуть виступити на класній годині.

2. Один раз в чверть (а в початковій школі та 2-3 рази) проводяться батьківські збори. Необхідно пояснити батькам важливість їхнього виступу в школі з метою профорієнтації учнів.

3. Необхідно проводити тематичні класні години, на яких виступають запрошені фахівці, психолог школи, медики.

4. В рамках профорієнтаційної роботи в школі проводити зустрічі з викладачами різних вузів і коледжів.

Упровадження в життя державно-громадської моделі управління передбачає створення і забезпечення активної участі в управлінні школою піклувальної ради. Це сприяє не лише поліпшенню роботи закладу освіти щодо залучення додаткових джерел фінансування, зміцнення матеріально-технічної та науково-методичної баз, піклується про учасників навчально-виховного процесу, але й здійснює громадський контроль за діяльністю всієї школи, зокрема адміністративного апарату. Піклувальна рада - дієва допомога у вирішенні актуальних проблем розвитку школи , навчанні та вихованні учнів.

До складу піклувальної ради педагогічний колектив КЗ «НСЗШ № 21» запрошуються  поважні й відомі у люди. Вони працюють як волонтери (тобто не отримують зарплати або будь-якої іншої винагороди від школи). Незалежна піклувальна рада школи здійснює стратегічне управління школою, тобто розробляє і затверджує стратегію розвитку школи, бере участь у встановленні партнерських відносин школи з іншими організаціями, сприяє залученню додаткових фінансових й інших ресурсів до бюджету школи, здійснює контроль за якістю освіти і цільовим використанням коштів. На практиці це виглядає як обговорення за “круглим столом” звіту директора школи про те, що вже зроблено і що має бути реалізовано в найближчому майбутньому. Також обговорюються організаційні й фінансові питання. У випадку виникнення проблем члени ради спільно вирішують, які кроки потрібно зробити, аби допомогти школі. Наприкінці року на розгляд ради виноситься річний звіт, річний баланс і звіт про виконання бюджету включно. Суттєву матеріальну допомогу надає піклувальна рада в організації та проведенні ювілейних свят, ремонтних робіт, у поповненні фонду науково-методичної літератури. Завдяки такому підходу до питань управління громадськість, з одного боку, здійснює контроль над школою, яка займається освітою і вихованням майбутнього покоління, та поділяє відповідальність за фінансову стабільність школи і якість навчання - з іншого. Крім цього, рада складається з жителів району, в якому розташована школа, адміністрація має можливість гнучко реагувати на освітні потреби конкретного мікрорайону.

 Безумовно, список прикладів успішних інновацій можна продовжити. Очевидно, що впровадження соціального партнерства – це перші кроки на шляху реформування системи управління і пошуку альтернативних джерел фінансування.

1.3.         Соціальне партнерство із засобами масової інформації.

Взаємовідносини із засобами масової інформації – необхідна умова створення нового образу школи. Найбільш ефективна співпраця – з місцевими газетами, які регулярно друкують матеріали про шкільну діяльність. Активна співпраця школи з медіа полягає в тому, що обидві сторони мають обопільний інтерес: школа зацікавлена в поширенні позитивної інформації про себе і свої проекти, а преса – у новій інформації.

Співпраця з журналістами має базуватися на упередженні ініціативи в спілкуванні та формуванні партнерських стосунків. Для цього ми запрошуємо журналістів на свої заходи, налагодили з ними особисті контакти,  допомагаємо знаходити потрібну їм інформацію.

Постійне висвітлювання у засобах масової інформації досягнень школи в співпраці з соціальними партнерами –дозволили нам закріпити позитивний імідж закладу.

1.4.         Соціальне партнерство з мікрорайоном

З діяльністю школи пов’язані практично усі жителі мікрорайону. Це наші сьогоднішні і майбутні учні, їх батьки, дідусі та бабусі, випускники школи. Зв’язок із випускниками здійснюється з метою залучення не тільки матеріальних і фінансових ресурсів, а й людських. Систематична робота учнівського активу сприяє залученню колишніх випускників у діяльність навчального закладу до вирішення його проблем. Співпраця з випускниками вирішує кадрову проблему в школі. Випускники працюють вчителями в школі.  Вирішується проблема наповнення класів. Випускники школи приводять своїх дітей для навчання до рідної школи.

Школа є соціокультурним центром мікрорайону. Тому виникає необхідність пошуку нових принципів організації освітньої системи соціуму, запровадження інноваційних моделей взаємодії мікрорайону та школи.

Так, наприклад, на території КЗ «НСЗШ № 21» проводяться масові заходи для жителів мікрорайону: свято «Широка Масляна», День мікрорайону, новорічна ялинка на мікрорайоні.

1.5. Соціальне партнерство за напрямками виховної роботи.

Правове виховання

З метою покращення загального рівня правової культури та вдосконалення системи правової освіти учнів школа реалізує соціальне партнерство з правоохоронними органами та структурами.

Патріотичне виховання

Нині, коли Україна зазнає економічної і духовної кризи, ще більше відчувається цінність безкорисливої добровільної допомоги. Збільшується кількість населення нашої країни, що потребує допомоги. Передусім, це пенсіонери, інваліди, сироти. І саме тут дуже важливе значення має волонтерська діяльність як соціального партнерства.

Волонтери нашої школи співпрацюють з міською Радою ветеранів. У конкурсі до Міжнародного дня волонтера педагогічний колектив посів почесне третє місце за організацію у школі  руху «Молодь - ветерану». Спільно проводили День похилої людини, День інвалідів, акцію по наданню гуманітарної допомоги для ветеранів війни та праці, інвалідів, зустріч з ветеранами війни «Інтерв’ю з 43-го», уроки мужності з ветеранами - афганцями. Провели акцію «Смітники - на квітники» - по благоустрою мікрорайону школи. Брали участь у міському конкурсі на кращий шкільний двір.

РОЗДІЛ II. ПРОЕКТ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «НІКОПОЛЬСЬКА СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-III СТУПЕНІВ № 21» «ШКОЛА СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА»

Характеристика програми.

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки визначає основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти.

Метою Національної стратегії розвитку освіти є підвищення рівня і доступності освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного розвитку економіки, сучасного розвитку суспільства і кожного громадянина.

Актуальність програми

Державні стандарти загальної середньої освіти вимагають нової технології організації освітнього процесу. Досягнення стандартів нового покоління неможливе без учителя нового покоління. Вчитель повинен забезпечити умови для розвитку та соціалізації дітей та молоді. Проблема соціального партнерства в умовах інформаційного суспільства важлива не лише для міста, а й для КЗ «НСЗШ №21». Вирішенням проблеми соціального партнерства школа займається з 2013 року і має позитивний досвід з даної проблеми.  При цьому слід виділити наступні позитивні тенденції розвитку школи з соціального партнерства .

Позитивні тенденції:

·        у педагогів з'явилася свобода для творчості у професійній діяльності;

·        є можливість вибору допрофільного і профільного навчання в учнів;

·        усвідомлення частиною батьків необхідності в педагогічній підтримці особистісних можливостей дитини.

Значущість соціального партнерства для школи:

·        забезпечить підвищення якості освіти, підвищення професійної майстерності на основі практичного оволодіння методологією, використання Інтернет у навчальних цілях;

·        сформує особистість, готову до адаптації в сучасних соціально-економічних умовах, підвищить якість культури управління і взаємодії з соціумом через систему проектної діяльності, матиме позитивний вплив на розвиток системи соціального партнерства як складової частини громадського управління школою;

·        поповниться методичний фонд: пакет нормативних та методичних матеріалів з соціального партнерства, пакет діагностичного інструментарію, педагогічні розробки, соціальні проекти суб'єктів освітнього процесу та інші продукти інноваційної освітньої діяльності;

·        будуть сформовані передумови для Інтернет-взаємодії як засобу розвитку творчої особистості; спільні заходи у формі Ярмарки соціальних і культурних проектів стануть стимулом у розвитку освітніх установ.

Ідеї експерименту:

·        ідея розвитку соціального партнерства;

·        ідея Інтернет-взаємодії;

·        ідея розвитку пізнавального інтересу учнів;

·        ідея самореалізації суб'єктів освітнього процесу;

·        ідея організації

Об'єкт: процес взаємодії соціальних партнерів в умовах інформаційного суспільства.

Предмет: механізм взаємодії соціальних партнерів, зміст, засоби, орієнтовані на підвищення мотивації навчання, розвиток пізнавального інтересу учнів і соціалізацію суб'єктів взаємодії інформаційного суспільства.

Мета: Створити модель нової школи «Школи соціального партнерства» в умовах сучасного суспільства.

Гіпотеза: Розвиток і соціалізація суб'єктів взаємодії в умовах інформаційного суспільства дасть змогу досягти високої якості освіти за умови :

1.     Встановлено змістовну взаємодію з соціальними партнерами та визначено її механізм.

2.      Розвинена інформаційна та методологічна компетентність суб'єктів освітнього процесу.

3.     Оновлено зміст освіти відповідно до запитів суспільства.

4.      Організовано психолого-педагогічний супровід суб'єктів освітнього процесу (учень-учитель-батьки).

5.     Створено систему демократичного управління школою.

Терміни реалізації: січень 2013 - грудень 2018 рр.

Етапи

Підготовчий (2013 р.). Вивчення нормативних документів та досвіду роботи освітніх установ України щодо встановлення змістовної взаємодії з соціальними партнерами, щодо використання ІКТ в освітньому процесі. Вибір пріоритетних

напрямів соціально-значимої діяльності. Розробка соціальних проектів, бізнес-проектів, науково-методичного супроводу педагогів, створення банку даних соціальних партнерів.

Впроваджувально-виконавчий (2014 – 2015 рр.). Апробування соціальних проектів, бізнес-проектів, програми психолого-педагогічного супроводу суб'єктів освітнього процесу нових засобів розвитку та соціалізації суб'єктів взаємодії в мережі Інтернет (сайт,  освітній портал, дитячо-дорослі співтовариства, ярмарки, фестивалі, конкурси та ін.) Змістовна взаємодія в мережі Інтернет. Аналіз проміжних результатів. Корекція. Оцінка громадськістю.

Підсумково-узагальнювальний (2016 рр.). Підсумковий моніторинг. Аналіз результатів експерименту у відповідності з поставленими цілями, завданнями, гіпотезою й очікуваними результатами. Представлення результатів у формі цифрових методичних ресурсів, публікацій.

Звітно-корекційний (2017-2018рр.). Аналіз і самооцінка результатів виконання програми. Оцінка діяльності адміністрації школи та педагогічного колективу Радою школи.

Склад учасників експерименту: адміністрація, педагогічний колектив, учнівський колектив, батьківська громадськість, соціальні партнери школи.

База експерименту: КЗ «НСЗШ №21»

Масштаб експерименту: 5 років.

Функціональні обов'язки учасників експерименту

Директор школи:

- вирішує питання щодо створення умов для реалізації програми школи;

- розробляє структуру управління школою;

- керує діяльністю Експертної ради школи;

- публічно звітує перед громадськістю за результатами експерименту;

- виробляє стратегію розвитку школи з розширення соціального партнерства;

- формує громадську думку про школу в районі, місті.

Заступники директора школи з НВР:

- координують діяльність педагогів з реалізації програми соціального партнерства;

- організовують навчання суб'єктів освітнього процесу на кожному етапі з метою досягнення запланованих результатів;

- надають методичну допомогу відповідно до потреб педагогів-дослідників;

- беруть участь у плануванні діяльності з реалізації програми;

- проводять моніторинг з реалізації цілей і завдань програми;

- проводять аналіз отриманих результатів і вносять корективи в інноваційну діяльність школи;

- беруть участь у формуванні банку з інноваційної діяльності школи;

- вводять нові форми з розповсюдження позитивних результатів експерименту.

Заступник директора з ВР:

- розробляє концепцію щодо виховання громадянина і патріота України на основі розвитку соціального партнерства та здійснює планування щодо її реалізації;

- встановлює змістовну взаємодію з усіма суб'єктами освітнього процесу;

- бере участь у розвитку інформаційно-освітнього простору школи;

- вводить нові форми щодо створення іміджу всіх суб'єктів освітнього процесу;

- проводить моніторинг за рівнем вихованості учнів;

- контролює інноваційну діяльність класних керівників.

Керівники методичних об'єднань:

- надають методичну допомогу з реалізації проектів та досягнення якості освіти в умовах сучасного суспільства;

- організовують роботу зі створення цифрових методичних ресурсів;

- проводять засідання методичних об’єднань відповідно до програми «Школа соціального партнерства» в умовах сучасного суспільства;

- проводять моніторингові дослідження.

Педагоги:

- розробляють і апробують дослідні проекти з предмету і класному керівництву відповідно програмі «Школа соціального партнерства»;

- беруть участь у проведенні моніторингових досліджень, виявляють умови розвитку стійкого інтересу в школярів до навчання;

- включають школярів у соціальну діяльність із залученням їх батьків;

- керують проектно-дослідницькою діяльністю учнів;

- проводять аналіз отриманих результатів і корегують проекти з предмету і класного керівництва;

- беруть участь у створенні цифрових методичних ресурсів.

Діяльність школи в рамках соціального партнерства

Взаємодія з підприємствами:

● встановлено постійні персональні контакти з представниками підприємств міста;

● залучено представників підприємств до заходів з профорієнтації, проведено спільні заходи («дні відкритих дверей», олімпіади, конкурси і т.д.);

● участь підприємств у якості спонсорів певних заходів;

● підтримання цілеспрямованих контактів з колишніми випускниками школи, зокрема з тими, хто сьогодні є роботодавцем;

● організація дискусій ( круглих столів ) з проблем профорієнтації.

Виховання особистості в рамках соціального партнерства:

● ставлення до учня як до рівноправного партнера (реалізація принципу самовизначення учнів);

● розвиток почуття оптимізму і самоповаги;

● зняття страху перед майбутнім і почуття безнадійності;

● орієнтація учнів на перспективні професії;

● своєчасне комплексне ознайомлення учнів зі своєю майбутньою професією та умовами праці;

● навчання навичкам працевлаштування та спілкування з потенційними роботодавцями (включаючи підвищення соціальної компетентності учнів);

·     забезпечення регулярного зв'язку з практикою (екскурсії);

● залучення випускників, які навчаються у вищих навчальних закладах в якості консультантів;

● участь у ярмарках вакансій;

● підвищення рівня юридичних знань учнів (соціального і трудового законодавства , своїх прав і обов'язків);

● своєчасне ознайомлення учнів з роботою державних та недержавних структур у сфері працевлаштування та соціального захисту;

● ініціювання проектів, ділових ігор, конференцій і т.д., що забезпечують спілкування з представниками підприємств.

Взаємодія з батьками:

● батьківські збори;

● піклувальні ради;

● активна участь батьків у плануванні та проведенні заходів з профорієнтації (наприклад, екскурсії на підприємства);

● активний обмін інформацією з батьками про ситуації на підприємствах.

Взаємодія в освітньому середовищі:

● підвищення почуття відповідальності і причетності громадськості за вирішення зазначених завдань;

● проведення спільних заходів навчальних закладів, міських підприємств, органів управління;

● ознайомлення інших навчальних закладів з результатами роботи;

● створення основи для обласного співробітництва.

Робота з органами управління:

● активне залучення представників органів місцевого самоврядування в процес консультування учнів з питань професійної орієнтації та кар'єрного зростання;

● створення, апробація та тиражування зразків багатосторонніх угод і договорів.

Внутрішня організація роботи:

● створення відкритої, довірливої та творчої обстановки всередині команди;

● уникнути зайвих ієрархій в організаційній структурі;

● регулярне проведення співбесід з усіма консультантами.

Модель соціального партнерства формується шляхом відтворення системи:

Модель Модель соціального партнерства

Елементи партнерства

·        розвиток елементів механізму управління: стратегічне планування, бюджет та ін.;

·        розвиток місцевої громади: інфраструктура, соціальна сфера, екологія та ін. механізми

Механізми

·        1 етап (консультації з актуальних питань соціальної політики);

·        2 етап (розробка механізмів соціального партнерства (конкурсних, процедурних, тощо).

У виборі соціальних партнерів школи ми орієнтуємося:

по – перше, на створення умов для проектів і соціальних ініціатив;

по – друге, на підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

по – третє, на матеріально-фінансову підтримку школи.

        Ми здійснюємо партнерство на основі договорів про спільну діяльність. Для ефективного використання ресурсів соціального партнерства створили банк даних і систематизували потенційних партнерів школи в соціумі, розробили договірну документацію про співпрацю із конкретними установами, реалізуємо спільні проекти.

         Механізми взаємодії школи із соціальними партнерами

        Під механізмами взаємодії розуміємо наступне:

·   дослідницька діяльність;

·   проектна діяльність (соціальні, міжпредметні та предметні проекти);

·   моделювання ринкових відносин;

·   соціально значимі (у тому числі рекламні акції).